• Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? Від імені автора.
• Читаючи, передай почуття зайчика. З якою інтонацією краще прочитати виділені слова? Сюди, туди, не віддам, нізащо, ледащо, не пущу, не проси.
Інтонація впевнена, переконана у правоті, тривожна.
• Чи перегукується зміст цього вірша з попереднім оповіданням? Чим вони схожі і чим різняться? Закликають не нищити ялинки. В оповіданні ялинку захистив лісник, у вірші – зайчик.
• Розіграйте сценку за прочитаним твором. Скільки має бути виконавців? Які почуття слід передати, читаючи слова хлопчика? А зайчика? Два виконавці. У словах хлопчика звучить здивування, у словах зайчика – впевненість.
• Будьте дослідниками! Знайдіть у бібліотеці твори Олександра Олеся і прочитайте, чим закінчилася зустріч хлопчика із зайчиком.
«А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.