1. Полярні (арктичні) пустелі. Це зона льодяних пустель, що поширена на островах Північного Льодовитого океану. Там панує суворий арктичний клімат. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік, На невеликій глибині міститься багаторічна мерзлота. Вона охолоджує грунт, перешкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє заболочуванню. Рослинність дуже бідна. Під час короткого холодного літа з'являються поодинокі лишайники, мохи, арктичний мак, куріпкова трава.
2. Тундра. Безліса природна зона, що простягається в субарктичному поясі. Клімат там суворий із тривалою холодною зимою (-30...-40 °С) і коротким прохолодним (до +10 °С) літом. Унаслідок промерзання грунтів і гірських порід утворюється багаторічна мерзлота. Через брак тепла й достатньої кількості вільної вологи дерева в тундрі не ростуть. Там поширені мохи та лишайники, осока, брусниця, карликова береза, чагарникова вільха. Рослини низькорослі, стеляться землею, схиляючись від сильних вітрів.
3. Степи. Безліса зона помірного поясу. Натомість степи мають багатий трав'яний покрив. Серед трав переважають злаки — ковила, типчак, тонконіг. Під пишною рослинністю, яка щорічно відмирає та утворює багато органічних решток, утворилися родючі грунти — чорноземи і каштанові. Степова зона вирізняється найбільшими тепловими ресурсами і найменшою зволоженістю порівняно з іншими природними зонами помірного поясу, а тому клімат степів найбільш континентальний і мало сприятливий для росту дерев.
4. Пустелі. Це природні зони з різкою нестачею вологи та розрідженим рослинним покривом. Пустелі вирізняються винятковою посушливістю, у них дуже мало органічних решток рослин і води, а тому грунти дуже бідні або взагалі не утворюються. Там немає поверхневих вод. Характеризуються посушливими (аридними) умовами зволоження (річна сума опадів менша за 200 мм, а в екстра-аридних районах — менша за 50 мм).