Потенціальна енергія (з лат. потенціал можливість) - це енергія, яка визначається взаємним положенням тіл, що взаємодіють, або частин того самого тіла.
Потенціальну енергію має вода гірських або рівнинних річок, піднята греблями (вода з вищого рівня падає вниз і обертає колесо гідротурбіни, вал турбіни з'єднано з електричною машиною, яка виробляє електричний струм); літак, який летить високо в небі; дощові краплі у хмарі; молот копра під час забивання паль, потенціальну енергію пружин використовують у годинниках, різноманітних заводних іграшках; пружини амортизаторів і буферів у автомобілях, вагонах, деформуючись, зменшують поштовхи.
Кінетична енергія (з грец. кінетікос - той, що надає руху) - це енергія, яку має тіло внаслідок власного руху.
Кінетичну енергію має вітер, який використовують для надання руху вітряним двигунам (рухомі маси повітря чинять тиск на похилі площини крил вітряних двигунів і змушують їх обертатися, обертальний рух крил за допомогою системи передач передається механізмам, які виконують певну роботу, вітряні двигуни використовують щоб виробляти електроенергію, піднімати зі свердловин воду й подавати її у водонапірні башти, у вітряках, щоб молоти зерно); літак, який летить високо в небі, крім потенціальної енергії, має кінетичну енергію.