Вологолюбні види можуть існувати лише в умовах підвищеної вологості, не витримують навіть нетривалих посушливих періодів, оскільки не здатні утримувати у своєму тілі вологу (мокриці, дощові черв'яки) або їхнє розмноження пов'язане з водним середовищем (амфібії).
Посухолюбні тварини можуть утримувати вологу у своєму тілі (кутикула комах пустель та посушливих степів – пустельна сарана, жук скарабей священний, жуки-чорнотілки тощо – має добре розвинений зовнішній шар, утворений жироподібною речовиною); багато таких видів активні вночі (коли повітря більш вологе і прохолодне); великі тварини антилопи, слони долають значні відстані в пошуках джерел води; в задньому відділі кишечнику павуків є залози, якими з решток їжі всмоктується вода й деякі корисні речовини і повертаються в гемолімфу; тіло павуків оточене кутикулою, яка вкрита зовнішнім шаром воскоподібної речовини для запобігання випаровування води через покриви.
Посухостійкі тварини здатні переживати певні посушливі періоди у стані заціпеніння.