У багатьох країнах Європи (Велика Британія. Німеччина. Росія) створювалися географічні товариства (громадські організації зі складу відомих мореплавців, дослідників, прогресивних громадських діячів, письменників) метою яких було надати всім експедиціям науковий характер, популяризувати географічні дослідження, вивчати нові землі, видавати наукові праці.
У 1845 р. в Петербурзі було засновано Російське географічне товариство (серед членів відомі мореплавці К. Арсеньєв. К. Бер. І. Крузенштерн. Ф. Літке. П. Семенов-Тянь-Шанський. Ф. Врангель). У 1847 р. товариство організувало першу експедицію на Урал, потім на Далекий Схід, до Середньої та Центральної Азії, Нової Гвінеї та в інші країни, у 1869 р. спорядило першу експедицію в Україну (вивчали побут, говірки, фольклор, вірування місцевих жителів, провели облік населення та господарських об'єктів), вело видавничу та просвітницьку діяльність.
У 1873 р. в Україні було відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (першим його головою був Григорій Ґалаґан, а керівником П. Чубинський, членами були М. Лисенко, Панас Мирний, М. Старицький, Ф. Вовк, М. Драгоманов, О. Русов, О. Кістяківський, В. Антонович та ін.). Відділ видав два томи «Записок...», у яких опубліковані матеріали з народної творчості, дослідження, що стосувалися сільського господарства, промислів, природи України.