Крім основних функцій (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корені рослин здатні виконувати додаткові функції, що є пристосуванням до певних умов зростання, при цьому їхня будова змінюється і виникають видозміни.
Коренеплід (дають змогу рослинам переживати несприятливі періоди) - у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини, вони потовщуються (буряк, моркви, редьки, петрушка, хрін).
Бульбокорені або кореневі бульби (дають змогу рослинам переживати несприятливі періоди) - поживні речовини відкладаються в потовщених бічних або додаткових коренях, які набувають бульбоподібної форми (жоржина, батат).
Дихальні корені виступають у повітря в рослин, що зростають на болотах і надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню, вони забезпечують постачання кисню безпосередньо з повітря до клітин кореневої системи для їхнього дихання (болотяний кипарис).
Опорні корені – додаткові корені, , які виконують функцію підпорок, у рослин з високим стеблом (кукурудза).
Повітряні корені - додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі, характерні для рослин тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи (тропічні орхідеї).
Корені-присоски – наявні в рослин, які всмоктують поживні речовини з інших організмів (паразита омели, напівпаразита повитиці)